Украинцы в Финляндии Как приехать и остаться
тема созданная читателем Vse_bude_Finlandija
ЧАСТЬ 1
Є на світі люди, які розуміють, що мали б народитися та жити в іншій країні. От і ми з чоловіком це розуміли, але все не наважувалися на переїзд. Страшно, незрозуміло як там і що, а це ж починати треба з маленького, залишити комфортні офіси та працювати на фермі чи в полі. Чи в магазині (це якщо дуже пощастить і вже знаєш мову країни, в яку переїжджаєш). Бо з чогось треба починати. Нове місце – все заново, наче тобі знову 16 і потрібно вчитися, будувати кар’єру та починати своє життя. На такий вчинок здатні не всі. От і ми тягнули до останнього, поки не народився в нас син і ми не зрозуміли, що далі так жити не можна.
Нам допоміг випадок. Друзі з Фінляндії запросили відвідати їх. Чоловік поїхав, а звідти зателефонував і сказав, що не повернеться І щоб ми теж пакували речі та приїздили. Він просто закохався з першого погляду в цю країну, в її природу, чуйних та приємних людей, диких тварин, які живуть поруч з тобою і ніхто не зазіхає на їх життя чи свободу, закохався у всю систему, у все те, що існує для комфортного життя людей. Плюс ми до цього багато читали про систему освіти у Фінляндії, про дитячі садочки. Нам здавалося, що то рай на землі. Чи це так насправді ми дізнаємося набагато пізніше.
Отак ми – молода сім’я з трьома вищими освітами на двох, з маленьким немовлям на руках, півтора роки тому почали цей нелегкий шлях, який і досі триває.
В наших планах все було ідеально. Наші друзі працювали на фермі. Там саме потребували ще робочих рук, тому ми вирішили, що спочатку подасть документи на дозвіл на проживання та роботу чоловік, а потім до нього приєднаємося і ми. Син вже буде дорослий для садочку (у Фінляндії в муніципальні садочки приймають всіх дітей, які досягли віку 9 місяців. Оплата за дитячий садочок становить від 0 до 300 євро за дитину. Сума за місяць залежить від доходів батьків. Тобто, якщо ви отримуєте вдвох мінімальні зарплати, то платитимете в середньому 50 є на місяць, що у відношенні до двох зарплат не є великою сумою. Якщо доходи має лише один член сім’ї і вони невеликі, то садочок не коштуватиме нічого. Так, так, навіть емігрантам, навіть тим, хто просто приїхав на рік попрацювати. Багато в чому ви маєте такі ж самі права, як і фіни і це прекрасно )) ), а я готова до роботи, хоч за все життя і я , і чоловік до тварин жодного відношення не мали.
Отже, чоловік подав документи в поліцію, які мали розглядатися від 3 до 6 місяців. Хочу акцентувати вашу увагу на тому, що працювати у Фінляндії без дозволу на роботу незаконно! І це тягне за собою серйозні наслідки як для вас, так і для роботодавця. Вам – як мінімум депортація із неможливістю в’їзду в ЄС на декілька років, роботодавцю – серйозний штраф. Хоча, на практиці, це мало кого зупиняє. Бо роботодавці – або голодні до наживи, або просто жаліють людину, розуміючи, що 6 місяців прожити в країні за свій рахунок не кожному вдасться. Небагато знайдеться таких відчайдух, як ми, які продадуть все – квартиру, меблі, все все, аби втілити свою мрію. Документи, що потрібні для поліції:
- закордонний паспорт з діючою та правильною візою Фінляндії чи будь-якої візи країни ЄС (правильна віза – дійсна, використана за правилами днів перебування в ЄС. Це важливо, адже документи розглядаються в трьох інстанціях – в поліції, на біржі праці (te toimisto) та в міграційній службі (migri). Кожна з цих інстанцій мусить прийняти рішення. І, повірте, шукатиметься будь-який привід, аби краще залишити вас удома.)
- контракт від роботодавця, в якому той вказує всі потрібні для біржі праці дані, в тому числі розмір вашої заробітної платні, кількість годин, які ви маєте працювати, час, на який підписується контракт (він може бути постійний), випробовувальний термін. Будьте уважні, адже контракт заповнюється фінською мовою. Навіть якщо вим її не знаєте, зовсім не важко скористатися google translate, наприклад. Не підписуйте того, чого ви не розумієте.
- Фото, які ви можете зробити в поліції.
- Ще декілька бланків, які ви муситимете заповнити в поліції (в поліції розмовляють англійською та часто російською, не соромтеся, просіть про допомогу. Вам ніхто не відмовить. Допоможуть.)
- Гроші. Подати документи на дозвіл коштує трохи більше 500 євро, які в разі відмови, ніхто не повертає.
Якщо вам пощастить з роботодавцем, як чоловікові того разу, то він поїде з вами і все допоможе.
Після чоловіка приїхали і ми з сином.
Ніколи не забуду цього дня. 31 грудня — це був найважчий та водночас найпрекрасніший день мого життя! Найважчий – бо тоді ми , ще «зелені», не знали правил користування візою. Отримавши візу в грецькому посольстві, я вирішила напряму їхати у Фінляндію. Я, маленький 8-ми місячний син, 2 величезних валізи, три рюкзака і візок дитячий. Я ж жінка, я вирішила, що зможу все. Враховуючи, що тоді чоловік не мав змоги нас зустріти і ми мусили з Гельсінки їхати автобусом ще години 4.
З України нас ще з горем пополам випустили, а от що відбувалося у Фінляндії! Суворим службовцям було начхати на те, що я з маленьким дитям, що ми пропускаємо автобус, який в мене був наперед сплачений, а грошей більше не було, що ми стоїмо і плачемо, втомлені після доби загальної подорожі. Стояли і плакали ми довго. В кінці кінців трапилося диво і нас таки впустили. Але автобус наш поїхав давненько.
Звісно я мала 50 євро в кишені на всякий випадок, скільки і коштував квиток (планувала розслабитися і атакувати старбакс в аеропорту, але тепер вже було не до того). І ось я вся заревана тягну дитину, валізи, рюкзаки на автобусну зупинку. Плачу не своїм голосом, бо все пішло не так. Грошей шкода, чого приховувати, себе шкода, дитину шкода. Зрозуміла, що всі ці валізи, маленька дитина – це занадто. Але з тих пір і досі, я дякую всім вищим силам, які свого часу направили мене вчитися на вчителя англійської мови. Не знаючи хоча б англійської, важко, дуже важко. Майже неможливо.
Ми дочекалися свого автобуса.
Перше здивування було, коли вискочив водій і почав бадьоро так забирати всі мої речі і носити їх в автобус. Всі. Що він сам потім робив і в місці пересадки, запропонувавши мені посидіти з сином в автобусі, він гукне, коли приїде мій. Далі оце все зареване створіння показує водієві свій квиток на автобус, який пішов ще годину тому, з потайною надією, що може хоч малесеньку знижку зроблять, раз така справа. Водій подивився, помахав головою, як шкода, що ви не встигли. Після фрази, що ми не мусимо нічого платити, адже ми вже заплатили один раз і то не наша вина, що ми не встигли на автобус, я зрозуміла, що це моя країні. Що з цими людьми, які на такому рівні не бояться брати на себе відповідальність, які приймають рішення і просто поводяться як ЛЮДИ, мені по дорозі!
Далі була поїздка. Поїздка з дитиною, яка від втоми вже сходила з розуму. Поїздка, яка показала мені всю Фінляндію. Святково вбрану країну, щасливу, із приємними чутливими людьми. Я дивилась крізь вікно на дощ, який так неочікувано пустився 31 грудня, і плакала. Але вже плакала від того, яку я красу бачу своїми очима! Це ж казка! Ми потрапили в казку! А на фоні люди, виходивши з автобуса, всі без виключення говорили Kiitos, бажали веселих свят водієві. Чи це не моя мрія? Всі гарні, щасливі, виховані, приємні. Вийшовши на своїй зупинці, ми ще довго чекали, бо вийшла затримка із зустріччю нас. Ніч, дитина плаче, дощ іде, купа валіз і речей… але чи не з десяток людей підійшли до мене , спитали чи все в порядку чи потрібна допомога. Ось так відбулося моє перше знайомство з Фінляндією. Кохання з першого погляду. Спогади, які багаті емоціями та життям.
Далі все пішло геть не так, як ми очікували.
ПРОДОЛЖЕНИЕ СЛЕДУЕТ
Автор: Все буде Фінляндія, Финляндия, 2016
Украинцы в Финляндии Как приехать и остаться