Как приехать по турвизе и остаться насовсем Продолжение

Начало истории здесь      Початок історії тут    

Заключение тут 

Когда кто-то в мире произносит «я не верю, что феи есть», где-то умирает чья-нибудь фея. Джеймс Барри

Добро и зло рядом. 

Далі все пішло геть не так, як ми очікували. Казка скінчилася і життя вирішило підкинути нам трохи випробовувань. Фермер, який нам так допомагав, який був такою доброю і гарною людиною, несподівано помер від раку. Ферму розпродали. Чоловік намагався знайти іншу роботу, можна було принести в поліцію інший контракт і чекати вже на дозвіл на роботу в іншого роботодавця. Але дарма. І ми змушені були повертатися назад в Україну. Це був страшний розпач, розчарування, депресія. Всі наші валізи пакувалися назад.

Приїхавши на Батьківщину, трохи поживши там, ми все-таки зрозуміли, що душею ми там, в прекрасній Фінляндії. Що там ті садочки, в які ходитиме наш син, там наше нове хороше життя, якого ми так заслуговуємо, адже ми обидва шалені трудоголіки, а у Фінляндії, якщо ти викладатимешся на повну, ти отримуватимеш таку саму віддачу. Ми зібрали сімейну нараду і вирішили, що потрібно якось повертатися. Але як?

Попереднього разу ми продали все, що в нас було? Тут ми вирішили, що продати можна ще й квартиру. Тобто, пан або пропав. Поставити все на цей шанс на переїзд. Продали, оформили нові візи та всі разом поїхали підкорювати Фінляндію вдруге. Що було помилкою, тому що жити у Фінляндії просто так, без роботи і без допомоги дуже вже дорого (орендувати житло в Фінляндії дуже легко – сайт vuokraovi.com, де викладені варіанти оренди по всій країні. Контактуєш з орендодавцем, підписуєш контракт, платиш завдаток – зазвичай це додаткова плата за місяць чи два оренди. Її повертають, якщо вчасно попередити про переїзд і якщо в квартирі нічого не пошкоджено).

Чоловік активно шукав роботу. Щодень проглядав вакансії на сайті mol.fi , писав листи та телефонував всім потенційним роботодавцям. Як виявилося, що для нас було величезним здивуванням, проблема з пошуком роботи в Фінляндії таки існує. Криза зачепила фінський ринок праці дуже серйозно.

Приблизно в цей період я наштовхнулась в інтернеті на сайт talatalk, який з часом перейшов у infinland. Для мене це було просто колодязем важливої інформації. Нарешті я знайшла все те, що шукала, всю інформацію, яка потрібна! А ще була можливість задавати питання і отримати на них відповіді. Бо, як виявилося, українська діаспора інформацією ділитися зовсім не готова, новоприбувших ніхто не проконсультує, навіть навпаки – але то вже інша історія. Тала допомогла нам зі всіма нашими важливими моментами, з якими ми б самі не впоралися. Приємно знати і розуміти, що є в світі люди, які роблять добро абсолютно безкоштовно)

Упорство, главное качество поднявшихся на вершину.

Ступенька первая — «обманули». 

Пройшло 2 місяці. Одного разу чоловік наче знайшов роботу. Дві власниці ферми запропонували почати працювати, а вони в цей час подадуть документи. Працювати довелося в нелюдських умовах, жити в ще гірших, а документи так і не подавалися. Тому, через місяць пекельної праці поставили питання руба – виявилося, що панянкам потрібен був тимчасовий працівник на сезон, поки вони у полі, але ніхто не погоджувався на таку короткострокову роботу, тому вони вирішили це приховати. В цей період знялися рожеві окуляри і ми зрозуміли, що якою б не була країна чудовою, завжди будуть і не дуже хороші люди. Головне, щоб їх була дрібка, ане переважаюча більшість. І надіюсь, що цих панянок таки накажуть, за закопані мертві телята в лісі та всякі не переробні відходи разом з ними.

Пошуки продовжувалися далі. Я з сином відправилися в Україну, бо зрозуміли, що якщо молодому чоловікові важко знайти роботу, що вже казати, про жінку з дитям. Потрібно було розпочинати ще активніші дії по пошуку роботи, тому чоловік купив мопед , знайшов в інтернеті адреси ферм та приїздив до всіх особисто. В кінці кінців, сталося диво і знайшовся фермер, який погодився подати документи на отримання дозволу одразу і в нього на території ферми був величезний комфортний будинок, в якому можна було жити.

 Ступенька вторая. Не убили, только помучали. 

Отже, ура, робота є! Далі чоловік говорить з фермером і він погоджується так само подати документи і мені та прийняти мене на роботу. Ми знову, втретє пакуємо валізи і їдемо в улюблену Фінляндію. Подаємо документи і далі починається найвеселіше. Роботодавець затягував із розглядом документів, як міг. Адже при прийнятті рішення, всі офіційні інстанції завжди контактують із роботодавцем, виясняють чи досі потрібен працівник, просять додаткові документи. Наш фермер тягнув із тими всіма документами дуже довго. Нам пощастило, що в нас була Тала, яка радила нам що робити, як натиснути на фермера і тд. І дуже важливо в будь-якій ситуації самотужки, особисто телефонувати в потрібні вам органи і виясняти ситуацію. Ми багато разів телефонували в te toimisto, тисли на роботодавця, поки перед самим новим роком ми не отримали такі довгоочікувані, вистраждані дозволи на проживання та роботу. Ми видихнули, вирішили, що життя таки налагоджується і ми нарешті будемо щасливі, але ні. Фермер вирішив, що я йому на роботі не потрібна. Мене брати відмовився. Прийняв чоловіка, але іт три місяці, які він там пропрацював, виявилися пекельними. Нам довелося постійно просити в роботодавця зарплату, він не видавав її повністю, не видавав зарплатні відомості (які кожен роботодавець мусить видавати працівнику перед зарплатою), не платив за чоловіка податки, що в принципі стало такою новиною для нас!

Ступенька третья. Все выше-выше и выше стремится полет наших крыл. 

В той же час я зрозуміла, що мені потрібно шукати роботу і якнайшвидше, а до цього потрібно отримати місце в садочку. Ми подали заявку і через 2 місяці отримали місце. Якщо працюють обидва батьки, то дитину приймають одразу. Далі почалися наші знайомства з офіційними інстанціями. Хочу забігти наперед і сказати, що якщо ти приїхав працювати з робочою візою і не працюєш, якщо про це дізнаються офіційні органи, то вони з легкістю скасовують вашу візу і відправляють вас геть з країни. Ми не подумали про те, що «світитися» не потрібно. Та і не могли б ми цього не робити, маючи на руках мале дитя, адже в лікарню з дитиною йдеш, в садок йдеш. А кругом запитують про те, чи ти працюєш, чому, в садочку просять принести зарплатну відомість, щоб вирахувати вартість відвідування садочку. Отак всі (включаючи соціальні органи) дізналися , що я не працюю, а чолові кне отримує всіх паперів на руки і щось нечисто в його роботодавця. Нас попросили прийти ан зустріч в соціальну службу. Зараз я розумію, що кожна зустріч, кожне рішення були доленосними, тоді ж ми просто не знали що робити і ходили, як сліпі кошенята. В соціальній службі нас уважно вислухали, порадили терміново мені зареєструватися в te toimisto, чоловіка настрахали депортацією, поліцією через те, що він працює в місці, де не виконуються всі правила та закони, не платяться овертайми, податки, не надаються зарплатні відомості. Дали місяць на звільнення, а потім пообіцяли повідомити всі відповідні органи. Сказати, що ми були в шоці – то нічого не сказати. Відправилися реєструвати мене в te toimisto, що одразу призвело до листа з міграційної служби з питаннями чому я не працюю і що вони можуть скасувати мій дозвіл передчасно, бо я ж приїхала працювати,а цього не роблю.

Промежуточная ступенька. «Настойчивость, малыш, только настойчивость», —  как говорил один мультяшный герой. 

В той же час я зрозуміла, що мені потрібно шукати роботу і якнайшвидше, а до цього потрібно отримати місце в садочку. Ми подали заявку і через 2 місяці отримали місце. Якщо працюють обидва батьки, то дитину приймають одразу. Далі почалися наші знайомства з офіційними інстанціями. Хочу забігти наперед і сказати, що якщо ти приїхав працювати з робочою візою і не працюєш, якщо про це дізнаються офіційні органи, то вони з легкістю скасовують вашу візу і відправляють вас геть з країни. Ми не подумали про те, що «світитися» не потрібно. Та і не могли б ми цього не робити, маючи на руках мале дитя, адже в лікарню з дитиною йдеш, в садок йдеш. А кругом запитують про те, чи ти працюєш, чому, в садочку просять принести зарплатну відомість, щоб вирахувати вартість відвідування садочку. Отак всі (включаючи соціальні органи) дізналися , що я не працюю, а чолові кне отримує всіх паперів на руки і щось нечисто в його роботодавця. Нас попросили прийти ан зустріч в соціальну службу. Зараз я розумію, що кожна зустріч, кожне рішення були доленосними, тоді ж ми просто не знали що робити і ходили, як сліпі кошенята. В соціальній службі нас уважно вислухали, порадили терміново мені зареєструватися в te toimisto, чоловіка настрахали депортацією, поліцією через те, що він працює в місці, де не виконуються всі правила та закони, не платяться овертайми, податки, не надаються зарплатні відомості. Дали місяць на звільнення, а потім пообіцяли повідомити всі відповідні органи. Сказати, що ми були в шоці – то нічого не сказати. 

Відправилися реєструвати мене в te toimisto, що одразу призвело до листа з міграційної служби з питаннями чому я не працюю і що вони можуть скасувати мій дозвіл передчасно, бо я ж приїхала працювати,а цього не роблю.

Чоловік почав шаленими темпами шукати роботу. Ми вже в цьому ділі профі, тому взялися серйозно. Також хочеться підкреслити, наскільки багато у Фінляндії роботодавців, які хочуть брати на роботу іноземців і платити їм не те, що мінімум, а взагалі копійки. Це сумно. І це ніким не контролюється. До слова, роботодавцеві, в якого працював чоловік, так ніхто жодних претензій не пред’явив, жодної перевірки – він так само використовує людей, не платить гроші вчасно або взагалі. Зараз почав привозити людей з України до себе і платити їм 5є за годину, що взагалі є в 2 рази меншим за мінімальну заробітну платню ((

Спільними зусиллями нам вдалося те, що не вдавалося нікому до цього – чоловіка прийняли на роботу в організацію, в яку в принципі з поганими знаннями фінської мови і з малим досвідом роботи не беруть (чоловік трохи вивчив мову самотужки, поки був у пошуках роботи). Зараз йому можна з полегшенням видихнути і працювати зі світлою вірою в майбутнє!

Що ж до нас? А в нас почалося неймовірне. Після листа про можливе скасування дозволу, ми з сином взяли квитки в Україну, вирішили, що дарма просиджувати штани, якщо все-одно виженуть. Хоча я і написала їм відповідь і пояснила чому. Майже перед від’їздом я отримала листа з біржі праці про те, що вони прийняли мене в якості шукача роботи і взагалі хочуть скласти зі мною адаптаційний план. Радості моїй не було меж! Адже план адаптації – це безкоштовні мовні курси, можливість повчитися та знайти роботу , вже маючи мову, бо без знання мови працюватимеш лише на фермі і навіть не на кожній. Зустріч з біржею праці. Вони передумали з планом адаптації, бо я ж приїхала працювати, порадили знайти роботу. Шок.

А увесь цей час начальник соціальної служби місцевої тримала зі мною контакт. Вона мене знала з хорошої сторони, вона багато чула, як активно я шукала роботу, телефонуючи всім у регіоні, шукаючи роботи хоч якоїсь будь-де. Ми з нею багато спілкувалися. Тому, коли вона зрозуміла, що баржі праці просто відпустила ситуацію і вони чекають, поки щось трапиться, пані начальник вирішила мені допомогти, зв’язавшись із біржею праці та повідомивши їм, що вона готова запропонувати місце практиканта в соціальній службі, аби вони лише дали дозвіл. Одразу в той же день мені прийшов лист знову про план адаптації) Я вже не так раділа, тому що знала, що поки до них доїду, все може змінитися. Як виявилося, ніхто не міг прийняти якогось рішення, бо не знали що робити, адже начебто мене потрібно вислати, а з іншої сторони – я сама по своїй волі прийшла на біржу праці і повідомила, що мене звільнили. Тому рядовий клерк з біржі праці сама на свій страх і ризик прийняла рішення про підписання плану адаптації зі мною. Через тиждень після підписання плану адаптації, мені прийшло запрошення на інтенсивні мовні курси. Це така удача! Тепер я відвідую курси і зовсім скоро гарно заговорю фінською! До речі, син після 4 місяців у садочку, вже розуміє фінську.

ФИНСКИЙ САДИК

 І фінський садочок – це найкраще, що могло трапитися з моєю дитиною до цього часу. Прекрасні вихователі – чуйні, приємні люди, які завжди йдуть назустріч, яких малюк дуже любить! Вони там граються, навчаються, проводять багато часу на свіжому повітрі в будь-яку погоду – в зливу, в -20. Мене це більше ніж влаштовує, адже я хочу, щоб моя дитина росла здоровою, загартованою і щасливою. Годують діток як у ресторані! Чим мій малий гурман дуже задоволений.

Дуже приємно розуміти, що багато рішень на будь-яких рівнях приймаються, враховуючи людський фактор. Тобто, береться до уваги вся ситуація життєва. Нам багато людей дуже сильно допомагали, пояснювали. Допомагали з орендою, соціальна служба платила за нас гарантійні внески за оренду житла, бо в нас самих не було можливості, на жаль. Всі ставляться з розумінням, йдуть назустріч. Це радує.

Маю стільки цікавих історій, що можу, мабуть , написати книжку.

Хоч зараз все-одно я знаходжуся в такому підвішеному стані, бо в будь-який момент може прийти лист з міграційної служби з проханням покинути країну, але все-одно ми щасливі, бо пройшли багато, отримали багато, зрозуміли 100%, що це таки наша країна, наша мрія і я маю тут жити. Мій син мусить відвідувати прекрасну фінську школу, про яку я стільки читала, де була в гостях одного разу і вона мене шокувала просто своєю чудовою неординарністю і тим, як все має бути, як діти мають навчатися і як відпочивати.

Для тих, хто на даний момент думає про переїзд – якщо ви дійсно певні, що це ВАШЕ, то дійте! Але будьте готові до випробувань, що все буде проти вас. Ви маєте багато витерпіти, через багато чого пройти, аби отримати той прекрасний фінський квиток у майбутнє!

Как приехать по турвизе и остаться насовсем Продолжение